З перших днів війни у Слов’янську були ворожі атаки ракет. Постійні вибухи дуже вплинули на мою психіку. Щомиті здавалось, що снаряд прилетить у мій будинок. Під обстрілами мені доводилось ходити за водою, адже у місті відключили воду та газ.
Зараз вже працюють аптеки та магазини, що значно полегшує життя. Виїхати я не можу, бо немає грошей орендувати житло, покинути власне господарство я не можу. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і настане мир, аби діти та онуки жили спокійно.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.