Коли почалася війна, ми були вдома й навіть нічого не підозрювали. Напередодні в школі, де навчається донька, сповістили, щоб принесли тривожні наплічники для дітей з усім необхідним. Але ранок 24 лютого вже сколихнув всю країну.
Труднощів одразу виникло багато: скорочення на роботі, дистанційне навчання, різке підвищення цін. Найбільше шокувало, що окупанти забирають життя невинних українців, наших дітей, захисників. Вони гатять по наших містах і селах, руйнують усе на своєму шляху.
Зворушило, що українці сильні духом і швидко згуртувалися заради однієї мети - перемогти ворогів. І ми обов'язково переможемо, будемо жити щасливо.
Добре, що робота є - працюю листоношею, як і до війни. Поки що роботу змінювати не планую. Про перший день війни нам нагадує шкільний рюкзак, з яким донька так і не пішла до школи.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.