Історії, які ви нам довірили
Олена Василівна не виїхала зі свого села, від обстрілів ховалась у підвалі. Її шокує, що російські війська цілеспрямовано вбивають мирних людей
Мені 73 роки, все життя в садку працювала, зараз на пенсії. Пенсія в мене невелика, але я в селі живу, город тримаю маленький.
24 лютого ми були вдома. Онук зателефонував, сказав, що війна. Його в перший день війни призвали, бо він в АТО був. Ми плакали, страждали.
Ми живемо біля Нікополя – тут були сильні обстріли. Ми в підвалі сиділи. Все буває, і зараз все обстрілюють. Стрес, звісно, є.
Шокує, що людей вбивають, діти страждають.
Я не виїжджала. Не захотіла кидати хату - вдома була постійно. Газ у нас був, а зі світлом були великі перебої. Вода також була.
Я вдячна Фонду Ріната Ахметова за те, що нам допомагає. Я отримувала дуже гарний набір з продуктами, дуже вдячна.
Мені якби найшвидше війна закінчилася. Але мені здається, що вона ще все літо буде. Але ми надіємося, що швидше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
