Історії, які ви нам довірили
Для мене війна почалась ще у 2014 році. Ми з Луганська. Тоді ми переїхали в Харків. 24 лютого ми там і перебували.
Найбільші труднощі - це відсутність роботи.
Шокував обстріл Харкова у перші дні повномасштабного вторгнення. Ось це був справжній шок.
Перший час у Харкові були проблеми з продуктами. Незабаром усе з'явилось.
У березні ми виїхали до Полтави на машині. Особливих труднощів у дорозі не було. Спершу поїхали діти з маленькою внучкою, їй тоді було всього пів року. Ми взагалі хотіли залишатися у Харкові, але діти нас умовили і ми 6 березня евакуювались. Тепер перебуваємо у Полтаві.
Сама війна - це стрес. Хвилювався за дітей, за внучку. Більше переймаємося за них, ніж за себе.
Хотілося б, щоб війна закінчилася чимшвидше. Сподіваюсь на спокійну старість.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
