У Маріуполі Наталя виживала разом із сином, чоловіком та свекром.
"Трупи спочатку складали під лікарнею. Потім у вирву з-під авіабомби. Кума бігла по мізкам людей", - згадує жителька Маріуполя Наталя.
Із родиною жінка переховувалася у гімназії №2, Приморський район. 13 березня туди двічі прилетів "град".
"Вночі страшно йти до туалету. Боялися, що снайпери побачать, що там люди. Ми ніде надпис "Люди" не писали. Ми розуміли, що ми мишень", - говорить Наталя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.