"Сестра й мама живуть у Росії. Я перестала з ними спілкуватися"

24 лютого в Дніпрі – день жалоби. Напередодні других роковин початку повномасштабної війни армія РФ атакувала ударним дроном одну з багатоповерхівок на лівому березі міста. Загинули двоє людей: 58-річна жінка та 68-річний чоловік. Тіла обох уже дістали з-під завалів. Повністю зруйновано частину одного під’їзду. Жителів сусідніх – відселяють, бо жити в їхніх квартирах наразі неможливо. Мешканці кажуть: навіть два роки тому, почувши перші вибухи в Дніпрі, не були так розгублені й не думали, що побачать війну аж так близько. Матеріал Радіо Свобода.

Дмитро Максютин та Наталія Нагорна мешкають у під’їзді, що сусідить зі зруйнованим. О другій ночі прокинулися від далеких вибухів. Потім почули характерний звук «шахеда». Далі був спалах і гучний вибух, розказує Дмитро. Їх налякало, але квартиру не зачепило.

Сестра й мама живуть у Росії. Я перестала з ними спілкуватися

Дмитро і Наталія

"Думали, лише ґанок зруйнований. А підняли голови вгору – а там двох поверхів немає", - Дмитро Максютин.

«Вискочив на балкон, бачу: горить, на подвір’ї уламки. Вискочили на вулицю, гасити пожежу. Думали, лише ґанок зруйнований. А підняли голови вгору – а там двох поверхів немає», – каже Дмитро.

Подружжя прожило у своїй квартирі усі два роки повномасштабної війни – нікуди не виїздили. Навіть не могли уявити, що удар російської армії припаде саме в їхню багатоповерхівку: район тихий, лише житлові будинки і парк. Під час тривог ховалися в комірчині та коридорі.

Сонце й веселка, намальовані на майданчику поблизу пошкодженого будинку

У другу річницю повномасштабної війни, кажуть чоловік та дружина, не відчувають нічого, окрім злості. А ще – образу на родичів, які живуть у Росії.

На руїнах будинку

"Нам треба побільше зброї, щоб закінчилася війна", - Дмитро Масютин.

«Лише злість. Нам треба побільше зброї, щоб закінчилася війна», – говорить Дмитро.

«У мене сестра й мама живуть у Росії. Я перестала з ними спілкуватися 10 березня 2022 року. Вони не розуміють нас. Нема сенсу щось доводити – вони живуть ніби в країні рожевих поні», – додає Наталія.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/