Історії, які ви нам довірили
Мені 21 рік, проживаю в місті Дніпро. Я знаходилася в орендованій квартирі. Мала їхати на навчання, але прокинулася від звуків вибухів.
Найбільше шокувало не щось погане, а, наприклад, що українці змогли об’єднатися та продемонстрували силу і відвагу, незламність.
Звісно, є психологічне напруження, але я знаходжусь зі своєю сім’єю, проводжу час із рідними, тому більш-менш спокійно все переживаю.
Моя двоюрідна сестра була під окупацією в Енергодарі. Вона була вагітна і не могла виїхати. Було важко більш психологічно, бо вона була далеко від нас, і ми не мали можливості з нею побачитися. Також були проблеми зі зв’язком. Ми не могли нічого про неї дізнатися. Нарешті, зараз вона з нами - все добре.
Вірю, що війна скоро закінчиться. Мрію по мирне, злагоджене майбутнє, тобто щоб все налагодилось.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
