«Найголовніше було це вберегти дітей насамперед. Вони досі бояться кожного стукоту»

«У нас все добре було – робота, у дітей школа, доки не прийшли визволителі», – розповідає Дарина Єфименко з Токмака. Говорить, що ніколи не могла подумати, що в наш час можлива війна. Коли їхній населений пункт окупували, то там довгий час не було електрики та води. У магазинах зникли продукти, а коли їх знову почали привозити, вони вже були за космічними цінами. Довгий час чоловік жінки боявся виїжджати своєю машиною, бо окупанти відбирали автомобілі у місцевих жителів. Була надія, що поточна ситуація може якось вирішитись, але коли Олена зрозуміла, що все стає дедалі гіршим, то вирішила виїжджати до Запоріжжя. Каже, що дуже боялися за здоров'я та психологічний стан дітей. Її тато навідріз відмовився виїжджати з ними та залишився в окупованому місті.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/