У березні Снігурівка опинилася в окупації. У місті не було продуктів, світла та газу, але я і сусіди допомагали один одному, не давали один одному померти з голоду. Перший час я ховалась у підвалі, але згодом здоров’я не дозволило тривалий час перебувати у холоді та вологості.
Найбільше мене шокувало ставлення росіян до мирного населення. Вони вривалися у будинки та грабували людей. Я у власний будинок їх не пускала.
Не дивлячись на таку небезпеку, я не виїжджала, бо не могла залишити свій рідний дім.
Я чекаю на закінчення війни, дуже хочеться миру.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.