Історії, які ви нам довірили
Мені 72 роки. Я живу в Охтирці. У нас були бої, але я нікуди не виїжджав і навіть у погріб не ховався. Вирішив: що судилося, те й буде.
Дочка із зятем перебралися до мене. Вони жили в Дачному. Росіяни розбили їхній будинок. Зять і онук – військовослужбовці.
Продукти і воду ми мали. Спочатку були перебої з водою, але потім усе налагодилося. Ліки замовляли через інтернет.
Думаю, що скоро наші військові виженуть окупантів з України. Мрію зібратися з рідними за одним столом і відсвяткувати Перемогу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Охтирка
Місце подій:
Охтирка
Дата інтерв'ю:
10.01.2023
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
