Особливо страшно мені було, коли жила в окупації. Росіяни заходили до мене, наставляли автомат, а потім вигнали мене з рідної домівки. Води і світла у селі у мене не було. Також два місяці не завозили хліб та сіль.
Я нікуди не евакуювалась, бо росіяни нікого не випускали. На всіх виїздах з села поставили розтяжки.
На щастя, село визволили ЗСУ. Зараз я чекаю тільки на завершення війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.