Я нікуди не виїжджала зі Слов’янська. З початком війни постійно відчуваю тривогу. У перші місяці не було води та газу. Їжу я готувала на пічці, яку мій чоловік сам збудував. Слов’янськ постійно під обстрілами. Це дуже важко. Рідне місто руйнують на очах.
Більше за все мене шокує, що не видно кінця бойовим діям.
Сподіваюсь лише на гарний вихід зі всього цього. Я намагаюсь триматись до Перемоги. Акцентую увагу на позитиві.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.