"Ракетний удар зруйнував усі вікна, лоджію і двері на балкон"

Я мешкав у Дніпрі на Набережній Перемоги. Якраз біля того будинку, куди влучила ракета.

Я прокидаюсь рано і часто заходжу до соцмереж. Звідти і дізнався про повномасштабне вторгнення. Дружина зателефонувала дітям. Дуже важко було. Нам було чути вибухи десь удалині.

Труднощі постійно, тому що пенсії невеликі. На квартплату йде багато грошей, а жити якось треба. Ціни під час війни виросли, стало ще важче.

Найстрашнішим було те, що ракетний удар зруйнував усі вікна, лоджію, двері на балкон. Я у той момент перебував у спальні. Ліжко стоїть за стіною, а вибухова хвиля пішла через двері, які були відчинені. Від вибуху зруйнувало двері, вибило шибки, пошкодило лоджію. Тепер усі вікна і двері поміняли, а держава і міська влада нам має виділити гроші на ремонт лоджії.

Після цієї події я виїхав до сина у Кам'янське. Він працює на заводі. Робота то є, то немає. Онуки тут.

Мені здається, що війна закінчиться цього року. Хотілося б жити, як люди. Як живуть в Європі і в Америці. Не кожну копійку рахувати, а їздити, дивитися світ. А ми не знаємо, як виживати.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/