У перший день війни я був на роботі. Потім почув вибухи і зрозумів, що почалася війна. Пів року я прожив під бомбардуваннями. У місті не було світла, води та продуктів. Рятувала гуманітарна допомога.
Коли снаряд прилетів у мій будинок і не розірвався, я зрозумів, що треба виїжджати.
Я все втратив, жити зовсім не хотілось. Перевівся до Дніпра, зараз тут живу і працюю. Розумію, що не треба було так надовго залишатись у Бахмуті. Життя - найдорожче, що є. Яке буде майбутнє, я не знаю.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.