Змінилось багато: домівка, пріоритети, погляди на звичайні життєві події. Найбільше шокувало, що люди, які приїжджали у наше місто відпочивати та робити покупки, спокійно і виважено їхали у наше місто вбивати нас і бомбити наші домівки. Першим зник хліб та звичайні медикаменти. Простуду лікували чаєм та молитвами. У кого було серйозніше, шукали залишки ліків через сусідів та знайомих. Лікарів нема, поліклініки закриті, до лікарень не доїдеш, якщо немає своєї машини.
Величезні черги до супермаркетів, де теж мало що залишилось, їх склади горіли, шукали нові можливості. Купували ячку за 94 грн кг тоді. Іншого виходу не було, і гроші швидко закінчувались, на дітей нічого не виплачувалось аж до кінця літа 2022.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.