Мені 33 роки. Я з Охтирки. У мене є мама, бабуся і дві сестри. Мама з бабусею виїжджали, але вже повернулися. Сестри виїхали за кордон. Я весь час був удома, бо не міг залишити господарство.
24 лютого я, як завжди, вийшов на роботу. Продовжував працювати, навіть коли бомбили місто.
Були перебої зі світлом і водою. Магазини працювали, але ціни на продукти значно підвищилися.
Хочеться, щоб швидше закінчилася війна і настала стабільність у державі й у моєму житті.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.