«Повномасштабна війна показала нашу згуртованість, непохитність й звитягу»

Пелешанко Тетяна, студентка 2 курсу Відокремленого структурного підрозділу Рівненського фахового коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кристопчук Тетяна Євгенівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Здавалося б про що має думати дівчина в 17 років, мабуть, про безтурботне життя, подорожі, нові знайомства, друзів та перспективне майбутнє. Як би абсурдно це не здавалось, проте, війна у ХХІ столітті перевертає все з ніг на голову. Зокрема, мої думки, погляди на життя і раніше побудовані плани.

Чесно кажучи, мені дуже прикро, що протягом всього мого свідомого життя, процесу дорослішання я спостерігаю, як мій народ бореться за волю. Та що ж тут приховувати, взагалі за право на існування.

Проте, починаючи з революції гідності по сьогоднішній день в моїй голові жодного разу не промайнула хоч на мить думка про те, що все це дарма і нічого не зміниться. Непокірність, жага справедливості, працьовитість і гострий розум українців завжди надихали мене. Повномасштабна війна показала нашу згуртованість, непохитність й звитягу.

Як би самозакохано це не звучало, але я з впевненістю можу сказати, що у свої 17 років в мене є чітко сформована громадянська позиція. Я цікавлюсь станом справ на зовнішньополітичній арені, економічними процесами в середині держави.

Я, як і всі, мрію про спокій, цілісний кордон, відсутність небезпеки, про нормальне мирне життя. Я настільки пишаюсь тим, що я українка, що з-поміж безлічі країн на різних материках, якби можна було б обирати місце, де народжуватись, я б все одно обрала Україну. Тут все інакше: рідна земля, безмежної краси природа, навіть, пташки співають інакше. Це все настільки відгукується в серці, що бракує слів, щоб передати все захоплення, яке я відчуваю щодня. Та чи не найбільшою гордістю для мене є люди, які тут живуть.

Кажуть, що в найскладніші часи в людині проявляються найкращі якості. Я пишаюсь тим, що живу в один час з такими видатними особистостями, що мені, здається, що нас чекає світле майбутнє. Шкода тільки, що такою ціною.

Як громадянка суверенної держави, я обіцяю робити все можливе, щоб докладені зусилля моїх пращурів і тих, хто бореться сьогодні, не були марними.