Я з Миколаєва. У мене є чоловік і діти.
24 лютого ми прокинулися від гулу літаків і звуків вибухів. Я зайшла в інтернет і дізналася, що почалася війна. Мене охопив страх. Поруч не було бомбосховища, тому під час повітряної тривоги ми дотримувалися правила двох стін. Так пережили обстріли. У Миколаєві було дуже страшно. Діти боялися. Коли Херсон звільнили, стало спокійніше. Ми з чоловіком працюємо, діти навчаються.
Я дуже хвилювалася за діток. Не знала, як краще зробити: вивезти їх кудись чи залишити вдома. Ні я, ні вони не хотіли їхати за кордон. Хіба що – до бабусі в село.
Ми стали більше цінувати життя. Намагаємося дорожити кожним його неповторним моментом.
Я дуже сподіваюся, що війна закінчиться цього року.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.