Ми – патронатна родина зі Слов’янська. У нас троє синів, наймолодший - прийомний. Ми взяли його до себе двомісячним немовлям під час війни, бо мати від нього відмовилась. Наш племінник у 21 рік загинув, захищаючи свою рідну землю.
Місто постійно обстрілювали. Це був такий жах! Ніколи не знаєш, коли і куди прилетить! Ми з чоловіком не могли ризикувати життям трьох дітей, тому були вимушені покинути свою домівку і переїхали у Дніпро. Тут ми всі нарешті відчуваємо безпеку, бо не чуємо вибухів.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.