Нам тоді страшно було дуже, ми постійно сиділи одягнені і думали: в разі чого вибігати або не вибігати з дому. Люди в підвалах сиділи, а у нас панельний будинок. Складеться він від удару - і не виберемося ми з підвалу. Тому поки йшов обстріл, сиділи одягнені і чекали. Навіть ночами чекали, поки розвидніється на вулиці.
Були далеко, нам, слава Богу, не дісталося. Житло у нас ціле. А ось інші люди постраждали.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.