Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Руслан Красильников

"Поховати нікого не вдалося"

переглядів: 71

48-річний Руслан Красильников загинув у Маріуполі проти ночі 20 березня 2022 року. У п’ятиповерхівку, де він жив разом із родиною, влучила авіабомба.

Поховати нікого не вдалося

Руслан із дружиною, двома доньками і тещею мешкав у Лівобережному районі Маріуполя, який російська армія почала обстрілювати з перших днів повномасштабної війни.

До 18 березня 2022 родина переховувалася від обстрілів у підвалі. Однак потім дружина Руслана, Наталія, отримала важке осколкове поранення стегна. У ніч із 19 на 20 березня вся родина ночувала в квартирі на другому поверсі, коли по будинку влучила авіабомба.

«Одночасно загинули мої племінниці Ангеліна та Рената, сестра Наталя, її чоловік Руслан, а також наша мати Кожевнікова Валентина Федорівна. Ми намагалися знайти тіла, але вони були понівечені до невпізнання. Поховати нікого не вдалося», – розповів брат дружини Руслана, Володимир.

Руслан Красильников народився у Маріуполі. Працював інженером з техніки безпеки на металургійному комбінаті «Азовсталь». Любив готувати. Разом із доньками вболівав за футбольний клуб «Шахтар». Його пригадують спокійною та доброю людиною, яка мала чимало планів на майбутнє.

«Руслан був порядною людиною. Завжди приходив на допомогу. Любив дітей, дбав про сім'ю. Дуже важко бачити знайомих у статусі «були», – сказав колега загиблого Олександр Шабанов.

«Його дружина Наталія горіла справою, якою займалася. Вона опікувалася справами дітей, позбавлених батьківського піклування та тих, які опинилися в складних життєвих обставинах. А поруч було сильне плече чоловіка Руслана! Він завжди її підтримував та кохав», – пригадала знайома родини Ганна Новикова.

«Він був моїм куратором, наставником, другом, допомагав в освоєнні професії. Був надійним, грамотним професіоналом і дуже гарною людиною. Завжди з теплотою та любов'ю розповідав про свою родину. Пам'ятаю, яким він був щасливим, коли повідомив, що народилася молодша донечка Рената», – розповіла знайома Руслана, Тетяна Амеліна.

У Руслана Красильникова залишилися батьки та брат.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери діти зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення житло літні люди (60+) діти перший день війни Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій