Коли почали стріляти, родина Ганни Леонідівни нікуди не могла виїхати. Їхній будинок розташований недалеко від лінії фронту, постійно чути звуки бойових дій.
«Найстрашніше – що ми вже звикли, що десь стріляють, а ми йдемо на роботу, садимо на городі, гуляють діти», – розповідає жінка. Повертаючись із роботи додому, їх часто здоганяли обстріли, доводилося ховатися у посадках, падаючи в канави.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.