«Почалися обстріли, а через тиждень з’явилися російські блокпости»

Мені 19 років. Я навчаюся у Запоріжжі. Коли почалася війна, був у батьків у місті Пологи Запорізької області. Про початок війни дізнався від друга. Хотів виїхати в перші дні, але батьки були проти від’їзду. Через п’ять днів зникли світло, зв’язок і вода. Оскільки ми жили на окраїні, то у нас час від часу з’являвся зв’язок. Воду набирали з криниці. Через тиждень почалися обстріли, а через ще через тиждень з’явилися російські блокпости.

У магазинах розкупили продукти ще на початку війни. Ми не робили великих запасів, тому було дещо сутужно. Вдосталь мали лише борошна і цукру, тому здебільшого щось випікали.

Через місяць з’явилася вода, згодом – зв’язок. Думки про від’їзд зникли. Однак, через два тижні у наш двір прилетів снаряд. Ми зрозуміли, що залишатися небезпечно, тому через день вирушили в Запоріжжя. Ми виїжджали зі знайомими на двох автомобілях. У кожному було по шість осіб. Місця для домашніх тварин не залишалося, тому ми відпустили своїх кішку та собаку. Менший брат дуже тяжко пережив це.

Проїхали 15 блокпостів. Мене не чіпали, а мого дядька змушували роздягатися. Перше, що я зробив, коли приїхав у Запоріжжя, – переслав кошти на потреби ЗСУ. Зараз мешкаю у гуртожитку свого навчального закладу. Отримую виплати від Пенсійного фонду. На них і живу. Сподіваюся, що війна закінчиться найближчим часом.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/