«Швидше закінчилася б війна, щоб я могла поїхати до батьків на могилку»

Навіть у розпал бойових дій вони не залишили будинок. Любов Гончарова переживає війну разом із чоловіком у прифронтовому селищі Новолуганське. Із кожним роком сил і терпіння залишається все менше.

Удома ми перебували. Коли стріляли, лежали в підвалах. Дід на роботі був, я сама. Страх, та й усе. Страшно, адже тут нікого не було... Нікуди ми не виїжджали. Куди нам виїжджати? Кому ми потрібні?

Я отримувала продуктову допомогу від Ріната Ахметова. Раз грошову допомогу отримувала і разів зо два продуктові набори. Остання гуманітарна допомога була так взагалі хороша, багато. І гігієнічні набори, і продуктові набори.