"По нам гатили 24/7: онук зацепенів – дивився в одну точку та розхитувався"

Повномасштабну війну Ігор Казначеєв із родиною зустрів у Маріуполі. 11 березня в їхній будинок стріляли з танків. Дім горів, Казначеєви бігли під обстрілами у пошуках нового укриття. Наступні півтора місяця родина провела у підвалі психіатричного відділення медичного містечка неподалік «Азовсталі»… Їжу для свого півторарічного онука Ігор Георгійович діставав з-під руїн розбомблених лікарняних споруд… Щодня і щохвилини вони мали майже стовідсоткові шанси загинути або збожеволіти… 8 квітня російські воєнні вивели їх з підвалу та вивезли за місто. Потрапити на фільтрацію було небезпечно. До початку повномасштабної війни Ігор Казначеєв очолював Маріупольську міську організацію Товариства сприяння обороні України та був записаний у ТРО. А його донька – дружина військовослужбовця ЗСУ…