Я пенсіонерка. Жила у Краматорську, неподалік від залізничного вокзалу. Після ракетного удару по ньому переїхала до рідних у село Дніпропетровської області. Мене шокував той випадок. Багато людей постраждало, в тому числі діти. У мене тоді піднявся тиск, і досі не може нормалізуватися.
У родичів є город і господарство. Я допомагаю їм. Отримую гуманітарну допомогу. Зустрічаю знайомих із Краматорська і Мар’їнки.
Я щодня телефоную сусідам, які залишилися у Краматорську. Вони говорять, що з моїм будинком усе гаразд. Планую через два місяці повернутися.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.