Історії, які ви нам довірили
До початку війни я працював на Укрзалізниці. У перший день війни був на роботі, була невелика паніка. Я залишався у місті ще один рік. Воду набирав у криниці. Світла та газу не було. Ліків не було, а їжі вистачало, бо гуманітарну допомогу привозили волонтери. Найбільше мене шокували обстрілі. Намагався до них звикнути, але щоразу це було, як вперше.
Місто руйнували постійно. Ракети і снаряди падали скрізь. Багато руйнувань у житлових будинках.
Коли отримав осколкове поранення руки, з міста мене вивезли волонтери. Зараз я лікуюсь і лікарні в Краматорську. Я дуже хочу повернутись до Бахмута. Мого будинку немає, але я готовий його відновити.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
