«Після чергового обстрілу вивезла дитину й батьків з Донбасу»

Я з міста Покровськ Донецької області. Жила по сусідству з батьками. Розлучена. Маю двох дітей. Працюю вчителькою.

24 лютого я була вдома з меншим сином. Старший навчається у Дніпрі. Він зателефонував о п’ятій ранку і сказав, що почалася війна.

Мене охопив жах. Я не думала, що таке можливо, а потім сподівалася, що це ненадовго. Обстріли – це найстрашніше. Шокує кількість людей, що гине.

Після чергового обстрілу я вивезла дитину й батьків до сестри у Дніпропетровську область, а сама повернулася по собак і кота. Після того я ще кілька разів їздила додому по речі.

Батько захворів, лежав у лікарні міста Новомосковськ. Прибалтійський фонд оплатив його лікування. Інша організація видавала нам продуктові набори. Ми дуже вдячні за все.

Коли мені погано, трішки поплачу й далі займаюся справами. У мене немає часу на депресію. Мені потрібно піклуватися про дітей і батьків. Мої батьки навіть у магазин не можуть сходити - вони хворіють. Постійно доводиться їздити по лікарнях. Старший син дуже допомагає.

Хочеться майбутнього без війни. Я думаю, що після перемоги в нашій країні все буде добре.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/