П’ятого березня я побачила росіян у моєму селі. В той же день вимкнули світло та воду.
З села я з родиною виїжджала дуже тяжко. Позаду літали снаряди.
Зараз я живу в Запоріжжі. Діти навчаються онлайн, але хотілося б, щоб вони ходили в школу.
Повертатись вже немає куди. Села вже немає. Я все одно сподіваюсь на краще, бо нам потрібна перемога.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.