Мені 33 роки. Живу в Охтирці з батьками, працюю. Моєму сину десять років.
В перший день ми вдома були. Чотири дні просиділи в підвалі, а потім виїхали за кілометр до батьків кумів, і там сиділи півтора місяці.
Дуже важко було. Я переживала дуже сильно за це все, за всіх переживала. Морально дуже важко.
Мене все шокувало, що твориться в Україні. Я ніколи не думала, що таке може бути.
Ми виїжджали ненадовго, швидко повернулися до Охтирки. Є робота, я працюю.
Війна закінчиться, і буде все добре. Життя в кращу сторону зміниться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.