"Від усієї душі бажаю мирного неба над головою всім родинам на нашій Землі!"

Оляніна Дар’я, 16 років, учениця навчально-виховного комплексу військово-спортивного профілю «Запорізька Січ», м. Запоріжжя

Вчителька, що надихнула на написання - Чубатова Олена Станіславівна

Конкурс есе "Один день"

Без перебільшення можна стверджувати, що дитинство – це найщасливіша пора для кожної людини. Відпочинок у таборі, зустріч з друзями, цікаві подорожі з родиною.

Літо 2014 – го було звичайним для мене: я читала книжки, відвідувала гурток, брала учать у змаганнях, відпочивала у таборах. Розпочався новий навчальний рік. 1 вересня 2014 року я прийшла до школи і побачила багато нових учнів. Запитала у вчителів, звідки вони? Почувши відповідь, я усвідомила значення слова «війна». У країні, в якій я живу, почалась війна, про яку я тільки знала з книг та фільмів. Це страшно.

Їх батьки вирішили покинути окуповану територію і так вони опинились в Запоріжжі. Вони водночас втратили все: домівки, однокласників, іграшки… Для цих дітей закінчилось дитинство.

На жаль, ті, хто затівають війни, не задумуються про те, як же не легко буде звичайним мирним громадянам.

Багато сучасних письменників і поетів присвятили свої твори людям, які стали мимоволі учасниками тих подій.

Роман «Інтернат» Сергія Жадана розповідає про сучасні події, що відбуваються на Сході України, про людей, які опинилися по обидва боки від лінії вогню. Ця книга про вибір, який доводиться робити навіть тоді, коли зовсім цього не хочеться. Письменнику вдалося передати весь той жах, в якому опинилися українці Донбасу.

На мій погляд будь–яке непорозуміння можна вирішити мирним шляхом, але… Сьогодні ми маємо восьмий рік ООС.

Від усієї душі бажаю мирного неба над головою, здоров’я, щастя всім родинам на нашій Землі!