«Окупанти ходили по хатах, грабували людей»

Дім Анни Леонідівни постраждав від обстрілів. Але найстрашніше стало, коли у Пологи зайшли окупанти 

Мені 45 років, я з міста Пологи.

У перший день війни ще зранку було десь далеко чути постріли. 

По-перше, в місті перестали працювати всі магазини, їх розграбували. Всі аптеки розбиті. І просто нічого не працювало, в перший місяць не було світла, води, зв’язку, нічого не було. Ніякий транспорт не ходив. 

Нас постійно обстрілювали. Прилетіло зовсім поряд з нашим домом, і дах пошкодило, і скло на вікнах вилетіло. 

Вже 3 березня рашисти зайшли до нашого міста. Ходили по хатах, грабували людей, відбирали транспорт. А у мене старенька матуся, тому потрібно було виїжджати.

Всі виїхали. Правдами і неправдами у нас вийшло вирватися звідти. Дорога була тяжка. На кожному блокпості перевіряли, роздягали. Телефони перевіряли, і коли доїжджали вже до Запоріжжя, то попали під обстріл, але Бог нам поміг, і ми виїхали.

У Запоріжжі в нас є далекий родич, ми в нього і залишилися. Проживаємо тут.

Я вважаю, що десь ближче до літа війна має скінчитися. Я оптиміст по життю, думаю, що у нас країна відновиться, і все у нас буде добре.