Мій зять пішов на війну у перший день вторгнення. Коли снаряд прилетів у військову частину, я ходив на розбір завалів. Це був жах. Доводилось діставали загиблих. В Охтирці були страшні обстріли.
Мої діти виїхали до Польщі. Їх там добре приймають. Поляки – наші найліпші друзі.
Зараз Охтирка – місто-герой. Я вірю, що українці вистоять у цій боротьбі. Мої діти повернулись додому. Я хочу, щоб вони були щасливими та побачили світле майбутнє.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.