«Незважаючи на обставини, потрібно залишатися людиною»

У будинок, в якому жила Дарина з сином, влучив снаряд. Їхня квартира разом з усіма речами згоріла, загинув песик. Зараз дівчина в Києві, намагається влаштувати дитину в садочок. Та через втрату документів зробити це непросто

Мені 27 років. Я жила в Маріуполі з чотирирічним сином у власній трикімнатній квартирі. У наш будинок потрапив снаряд – сталася пожежа. Своє житло ми втратили. Залишатися в місті було вже неможливо, ми вирішили, що потрібно їхати. У 2014 році через постійні обстріли я змушена була виїжджати з міста Торецьк. Це також було жахливо. Тож приблизно після 20 березня ми з сусідами виїхали в місто Торецьк, а вже потім – до Києва.

В цей тяжкий час багатьох людей об’єднували справи, про які раніше навіть не подумали б: пошук їжі, медикаментів, дитячого харчування. І прийшло усвідомлення того, що найперше потрібно залишатися людиною.

Я ще не працюю, тому що є проблеми з оформленням сина у дитячий садок. Майже всі його документи залишилися у квартирі, що згоріла.  Тож зараз вирішую питання з дитсадком, а потім на черзі - робота.

Дякувати Богові, усі мої близькі живі, їм вдалося вибратися з міста. Усе добре, ми зараз спілкуємося.

Найперше серед планів на майбутнє – фізичний і психологічний розвиток дитини, бо зараз син майже не спілкується з дітками, не відвідує секції, які відвідував у своєму місті. А потім потрібно відновлювати житло, знайти роботу й повернутися до нормального життя.