«Неможливо дивитись на загибель дітей»

Мені зателефонували діти і сказали, що їдуть до мене з Харкова та Києва. Так я дізналась, що почалася війна. Згодом до нашого міста почали приїжджати переселенці. Мене приємно вразила згуртованість українців, які допомагали один одному.

Найбільше мене шокувало, що в Україні гинуть діти від обстрілів. Дуже шкода тих, хто голодує.

Я хочу, аби війна закінчилась якомога скоріше, бо неможливо усвідомлювати, наскільки страшною стала наша реальність. Нехай буде мир, а діти житимуть кращим майбутнім.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/