«Не планували від’їжджати, поки до сусідів не прилетів снаряд»

У мене є чоловік і двоє дітей. Ми жили в місті Оріхів Запорізької області. Зараз я у декретній відпустці, а раніше працювала комірником у пекарні.

Нас було десять чоловік у приватному будинку: я з чоловіком і дітьми, батьки і сестра з трьома дітьми. Ми топили дровами. Воду набирали з криниці.

Не планували від’їжджати, поки до сусідів не прилетів снаряд. Дитина розплакалася і сказала: «Мамо, я хочу жити». Ми зібралися за п’ятнадцять хвилин. Нас вивезла сестра. Батьки залишилися.

Спочатку ми жили у друзів, а потім орендували квартиру. Дякуємо її власникам за те, що беруть мінімальну плату і дозволяють жити із собакою. Також спасибі організаціям, що допомагають, зокрема – Фонду Ріната Ахметова.

Якщо раніше у мене були матеріальні бажання, то зараз я просто вдячна за те, що жива. У мене чудовий чоловік. Він дуже підтримує мене, а я – його. Тримаємося дружно. Згладжуємо ситуації, у яких раніше могли посваритися.

Дуже хочеться додому. Щодня чекаємо на перемогу. Мріємо про щасливе, світле майбутнє.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/