"Не могла повірити, що це все насправді"

Коли все почалося була вдома, прокинулись від якихось не ясних вибухів та не могла зрозуміти, що то було, бо якраз на майже добу залишись без світла, а коли ввімкнула телефон та телевізор, була просто в шоці, не могла повірити, що це все насправді. Почалась паніка, що робити, куди ховати дитину, телефон з рук не випускала, читала все що відбувалося в країні.

Першим великим шоком для мене,то було потрапляння ракети в житловий будинок поблизу. Була і нестача ліків, інсуліну, то було дуже страшно, бо не знала на скільки мені вистачить тих життєво необхідних препаратів.

На жаль війна внесла свої корективи, вся родина живе окремо, розкидало всіх по різних куточках. Я зворушена нашими воїнами, які так хоробро захищають нашу країну та волонтерами, які допомагають людям продуктами харчування та іншими засобами, не дивлячись ні на що, та їздять у найгарячіші точки.

Робота, дякувати Богу, є, поки складно щось змінювати, бо не знаємо, що чекає на нас завтра.