Історії, які ви нам довірили
Наша сім'я вже двічі ВПО. Дев'ять років, як ми виїхали у травні 2014 з м.Горлівка до м.Дружківка. Та живемо на орендованому житлі. Діти зазнали фізичних та психологічних травм. Менший син - Тимур (12років), не може спати, не накрившись з головою ковдрою. Відчуває постійну небезпеку.
Важко було дивитись, як у дворі під вікнами стріляють, як померла бабуся, бо швидка допомога не приїхала, бачити розбиту техніку, коли виїжджали, бачити, як осколки потрапили у квартиру і вибили вікна, знищили меблі, всюди скло розбите…
Стикалися з нестачею медикаментів: я інвалід 3 групи, пенсіонер по- інвалідності, приймаю щодня Л-тироксин 100. Тимур коли захворів, дома не було ліків від температури, всю ніч обливали водою. Вживання питної води приходилось обмежувати, іноді не вистачало їжі. Маємо осколки, які розбили вікна та меблі нашої квартири.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
