Я жила в Бахмуті. Після початку війни мої діти виїхали, я з чоловіком залишалась деякий час у місті. Поступово зникли світло, газ та вода. Коли йшли за водою, люди гинули під обстрілами. Це мене шокувало найбільше. Взагалі нервова система дуже постраждала.
Коли навколо нас почали горіти будинки, вирішили виїжджати.
Зупинились в Полтаві, аби бути ближче до рідного дому. Як закінчити війну, я не уявляю. Треба домовлятись, бо вже багато людей загинуло. Майбутнє я бачу в Бахмуті, а чи стане це можливим? Не знаю.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.