«Наше село повністю окупували: російські військові ходили по будинкам»

Ми з чоловіком живемо разом 17 років. До війни проживали в селі Федорівка. В перший день війни ми вийшли на вулицю пити каву, а над нами пролетіла ракета. Світла і води у нас не було. Ми брали воду з басейнів, а тваринам набирали у річці. Наше село повністю окупували, російські військові ходили по будинкам. Вони поводили себе як вдома.

Ми виїжджали з міста своїм транспортом. Бензину не було, просили у людей. Забрали племінників і поїхали.

Найважче було проїжджати через російські блокпости: вони все перевіряли, чоловіків роздягали. Коли доїхали до українських позицій, сльози лилися градом.

У селі залишились сестри, мама та свекруха. Зв’язку з ними майже немає - тільки іноді пробивається, то телефонуємо один одному. За можливості передаємо їм ліки.

Вирішили зупинитись у Запоріжжі, бо тут живуть куми. Зараз живемо на квартирі. Хотілося б, щоб війна закінчилася скоріше. Своє майбутнє бачу вдома, сподіваюсь повернутись. Заживемо щасливим життям!

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/