Історії, які ви нам довірили
На початку вторгнення ми разом із моєю сім'єю були у себе в квартирі у найкращому місті Маріуполі, яке повністю знищили росіяни. Нас розбудив телефонний дзвінок: телефонували родичі, які жили близько до аеропорту. «Війна!» - почули ми у слухавці. І життя поділилось на до і після...
Труднощів було дуже багато - як у нашому місті, так і у нас самих. Місто не було готове до таких подій. Не було укриттів, бомбосховищ. Другого березня ми залишились без всіх комунікацій, не було їжі, води. Всі запаси були на нулі.
З самого початку у нас була нестача води та їжі. Ми збиралися гуртом з сусідами, родичами і ділили останні харчі. Війна позбавила нас всіх людських благ. Ми лишилися помешкання, роботи. Нажаль, найцінніші і найулюбленіші речі нам врятувати не вдалося.
Ми дивом виїхали звідти під бомбами. Шокувало все: як ми виїжджали під свист мін над головою, а всі дороги були заміновані. А найбільше шокувало, коли я побачила свою квартиру. Свій дім. Своє місто: там немає нічого.
Наразі разом із частиною родини перебуваємо у Дніпрі. Інші поїхали в село, бо оренда житла в місті дуже дорога. Нас приємно зворушила можливість відпочити з дитиною за програмою Фонду Ріната Ахметова «Мирне літо – дітям». Ми були у безпеці. І я бачила щасливі очі своєї дитини.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
