Мені 61 рік. Живу разом з мамою в Охтирці. Рідні роз’їхалися.
24 лютого ми прокинулися від звуків вибухів. Зникло світло і зв’язок. Наше місто сильно бомбили.
Продуктів вистачало. У магазині можна було купити все необхідне. Волонтери привозили ліки.
Найприємніше те, що окупантів відігнали подалі від Охтирки.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.