"Наша культура вражає світ своєю красою і глибиною"

Юрчинська Олена Миколаївна,

викладачка спецдисциплін зі спеціальності 022 Дизайн "Перукарське мистецтво та декоративна косметика" Білоцерківського фахового коледжу сервісу та дизайну

Чому бути українкою – це моя супер сила?

Бути українкою – це особливе покликання, яке дарує нам численні надможливості. Ця ідентичність дає нам надзвичайну силу відстоювати власні інтереси як в державі так і в світі.

Звідки ж саме черпають свою суперсилу справжні українські жінки?

По-перше, українська історія – це боротьба за власну незалежність та свободу.

Багато поколінь українців боролися за свої права та самостійність, і ця спадщина дарує нам силу йти вперед і змінювати майбутнє на краще.

По-друге, українська культура є неповторною та унікальною. Ми маємо багатство музики, живопису, літератури, танців і народних обрядів.

і бути українкою означає підтримувати і спадкувати цей скарб. Наші традиції, культура надають нам силу і впевненість у власній ідентичності.

По-третє, мова складає основу національної ідентичності. Українська мова - це символ нашої нації, і її збереження та розвиток є нашим обов’язком, саме мова є засобом збереження нашої культурної спадщини. Ще в 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі українську мову було визнано найкращою, наймилозвучнішою та найбагатшою мовою. І ми маємо черпати силу та натхнення зі своєї рідної мови.

Нарешті, бути українкою означає мати в собі силу самовираження та вплинути на світ. Українські жінки відомі своєю сильною волею, рішучістю та творчістю. Ще з часів Київської Русі українські жінки були відомі та впливові у світі. Ватро згадати Анну Ярославну, дочку великого київського князя Ярослава Мудрого, що стала королевою Франції. І сьогодні багато українок відомі у всьому світі це і Ліна Костенко, Ада Роговцева, Катерина Білокур, Ольга Харлан та багато інших.

Отже, бути українкою - це не просто національна належність, це над можливості, які надають силу, натхнення та рішучість у подоланні випробувань життя та саморозвитку. Бути українкою - це справжня суперсила, і це надихає нас бути кращими і вносити свій внесок у всесвітній розвиток.

І які б випробування не впали на плечі українських жінок вони завжди будуть берегинями роду, вони вбиратимуть у себе супер силу та передаватимуть її наступним поколінням.

Я українка – донька козаків,

У моїх жилах кров їх нескорима,

Я прагну волі. І споконвіків,

За неї боротьба йде нескінчена.

Я українка – донька я Дніпра,

Я в його водах віру гартувала,

Люблю я землю, небо й солов'я,

Я вірю в правду, з нею наша слава.

Я українка – в пеклі боротьби,

Я рідну мову в дітях заплітала.

Вона як зброя у лихі часи,

Вона як ненька та, що сповивала.

Я українка – жінка і дочка,

Я мати, що війною опалима,

Я та, яка щитом стоїть за світ,

В якому є добро, любов, надія.

Я українка – чисте джерело,

Життя дарую, бережу, плекаю.

І щоб навколо в світі не було

Я не зрічусь вовіки свого краю.

Я буду пам’ятати кожен день,

І кожен час, як в боротьбі жорстокій,

За волю, за життя, за всіх за нас!

Сини та доньки здобували спокій.

І не забути нам поро ту ціну,

Яку ми віддавали за Вкраїну,

За вишиванку, за калину, за рушник,

За батька й матір і малу дитину.

Я українка – й в пам'яті моїй,

Незагасимий біль страждань народу,

В ній голод, страти, цокіт кайданів,

В ній Кармелюк, Сірко та гайдамаки.

Я українка – і моя душа,

Бере початок із життів минулих,

З часів козацтва, від моїх батьків,

Щоб дітям передать, щоб не забули.

Щоб пам’ятали мамині пісні,

Калину й маки у вінки вплітали,

Щоб каравай лежав на рушнику,

Й сорочку вишивану одягали.