В останню ніч зими 2022 року нас обстріляли касетними бомбами, був пошкоджений будинок. Діти пережили те, що ні одна дитина не повинна переживати. Через 2 тижні ми виїхали у Полтаву, де і досі живемо.
Найважче для мене було жити у підвалі, тому що маю клаустрофобію. Був постійний страх, що нас там завалить всіх. Коли обстріляли нашу вулицю та наш будинок, діти бачили, як горить сусідський будинок. Ми всі боялись, що сусіди з дітьми не встигли вийти…
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.