Історії, які ви нам довірили
"Нам ховатися не було куди, ми просто сиділи і Богу молилися"
переглядів: 241
Оксана Шердиць із сім'єю жили на 7-му поверсі. Під час обстрілів – сподівалися на удачу і зрідка спускалися на 1-й поверх, бо в їхньому будинку не було де ховатися, і з ними був старенький батько Оксани, якому було дуже важко пересуватися. До середини квітня вони перебували в Маріуполі, після чого їм вдалося вирватися з міста і дістатися Мелекіно, а звідти – до Запоріжжя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Запоріжжя
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
03.05.2022
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
