«Найважче, що я не міг допомогти своїй сім’ї»

Я родом із Сумщини. Війна для мене почалася в лікарні. Чесно кажучи, я здогадувався, що таке може бути, та до кінця не розумів, який буде масштаб, поки це не почалося.

Найважче те, що я лежав у шпиталі, а моя сім’я була вдома. Допомогти я не міг нічим. Та й сам був нездоровий. Слава Богу, все обійшлося, і моя сім’я не постраждала.

Мене вразив один простий факт: війна з росію продовжувалась вісім років, і вони вирішили на нас знову напасти, але з усіх сторін. Тому я в захваті від українців, які били загарбників вісім років - і зараз б’ють.

Ці події добре показали, хто є хто. Повилазили всі, хто який є насправді.

Взагалі до цього в мене була якась огида до росіян, а зараз я просто їх не вважаю за людей. Те, що вони робили і роблять, то їх місце в Гаазі. З ними не можна розмовляти ні про що. Різдво показало, що вони з себе представляють, і чекати від них щось нормального не варто.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/