«Найтяжче було пояснювати дитині, що таке війна і чому вона зараз сталась»

Марія Вікторівна з родиною на деякий час залишала Охтирку, коли вибухів було надто багато. Та тепер вона знову вдома і щиро вірить, що війна скінчиться, а Україна буде процвітати

Мені 26 років, у мене є чоловік і дитина. В перший день війни я була на роботі в нічну зміну. Я працювала вдома дистанційно, тому була з сім’єю. Мені почали дзвонити і рідні, і по роботі, говорили, що почалась війна. Далі ми зібрали речі. Ми не знали, що робити, куди йти. Ми жили в Сумській області, не переїжджали і залишилися в Охтирці.

Коли почалася війна, моя дитина захворіла - застудилася. І дитина була хвора в підвалі. Це було психологічно важко. І пояснювати дитині, що війна, також було дуже важко.

Дякувати Богу, ми не стикались з браком їжі чи води. В якийсь момент ми змогли виїхати. Волонтер приїхав на своїй машині і вивіз нас до родичів у село. Але це дуже близько біля Охтирки - ми їхали хвилин десять.

Моя дитина дуже боялась гучних звуків. Чоловік, як і всі зараз чоловіки, намагається допомогти армії, а я працюю. Я вийшла на роботу і також намагаюсь допомагати армії: чи донатами, чи окопними свічками, які ми з дівчатами робимо.

Я сподіваюсь, що здійсняться прогнози наших державних службовців, і війна закінчиться влітку 2023 року. Моє особисте майбутнє - тільки в Україні, з нашою перемогою. Вірю, що все буде добре. Ми тут будемо жити і процвітати. Буде тільки краще, тому що гірше вже нікуди.