У 2014 році ми виїхали із Донецька у село Покровське. Коли розпочалася повномасштабна війна, було страшно. Найбільше шокували обстріли і влучання.
У нас були труднощі з водою. Упав рівень води у водосховищі, але через тиждень усе налагодилось. Були проблеми зі світлом. Ми отримували гуманітарну допомогу. Батьки змінилися, у них став інший характер.
Ми збираємо полуницю і продаємо її. Тобто у нас сезонна робота. В інший період року ми живемо на гроші, які виплачують для внутрішньо переміщених осіб і маємо підробітки.
Мені допомагає відволіктися мотоцикл і спілкування з друзями. Я навчаюсь на агроінженера.
Я вважаю, що війна закінчиться дуже скоро. Хочу заробляти на життя, годувати родину і жити звичайним мирним життям.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.