«На третій день війни російські літаки почали скидати бомби на наше місто»

Мені 52 роки. Я з міста Охтирка Сумської області. У мене є донька. Вона навчається в шостому класі. Я працювала завідувачем бібліотеки навчального закладу.

24 лютого прокинулася від вибухів. Відразу зрозуміла, що трапилося неминуче. Я вже була налаштована на те що, таке може статися. З квартири на дев’ятому поверсі ми з донькою перейшли до родичів у приватний будинок.

На третій день війни російські літаки почали скидати бомби на наше місто.

Було дуже страшно, у першу чергу – за дитину. Ми переживали це все разом з рідними, підтримували одне одного. Потім виїхали в Полтаву на евакуаційному автобусі. Дякуємо нашій адміністрації за таку можливість. У Полтаві ми отримали гуманітарну допомогу від різних організацій.

Я переосмислила свої цінності. Зрозуміла, що життя близьких – найдорожче за все.

Хочеться, щоб якнайшвидше настав мир.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/