«Ми розуміємо біль інших, тільки коли відчули її самі»

До початку повномасштабної війни Тетяна Василівна працювала вчителем у Попасній. Героїня надіялася, що їхнє місто не постраждає і навіть подумати не могла, що нинішня війна буде такою жорстокою та руйнівною. У березні подружжя виїхало в сусідній Бахмут, сподіваючись скоро повернутися додому, але довелося їхати й звідти. Тетяна Василівна мріє повернутися на улюблену роботу і щоб більше ніхто не знав, що таке війна.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/